быть под чьим-л началом

• ПОД НАЧАЛОМ чьим, (у) кого быть, работать, служить и т. п.; ПОД НАЧАЛО чье, кого, (к) кому < ПОД НАЧАЛ чей, кого, (к) кому obs> попасть, поступить, отдать кого и т.п.

[PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or collect) or adv]

=====

⇒ (to be, work, serve, fall, be put etc) under s.o.'s supervision:

- under s.o.'s authority (control, direction);

- [in limited contexts](work < serve>) under s.o.;

- (serve) under s.o.'s command;

- (be) under s.o.'s orders.

     ♦ "Слышно, земский суд к нам едет отдать нас под начал Кирилу Петровичу Троекурову..." (Пушкин 1). "We hear that the district court is going to put us under the authority of Kirila Petrovich Troyekurov..." (1a).

     ♦ Он часто хвастал: "Вот я буду инспектором. Вы тут киснуть будете, а у меня под началом два уезда будут. А то и три. Ого-го!" (Сологуб 1). "Yes," he often boasted, "I shall be an inspector You'll be wasting away here, while I'll have two districts under my authority. And then perhaps three Ho, ho, hof" (1a).

     ♦ "...Я стал обидчивым, работая под твоим началом" (Семенов 1). "I've grown sensitive working under your direction" (1a).

     ♦ Неужто не слыхали? Шестопалов. Квартирные вопросы решает. Я под его началом тринадцать лет прослужил (Терц 5). Never heard of him?...Shestopalov. Fellow who arbitrates housing problems. I worked under him for thirteen years (5a).

     ♦ Коптелов шепнул Леве, что служил под началом Дмитрия Ивановича во время войны... (Битов 2). Koptelov whispered to Lyova that he had served under Dmitri Ivanovich's command during the war... (2a).

     ♦ [Дикой:] Что я, под началом, что ль, у кого? (Островский 6). [D.:] What, am I under somebody's orders, maybe? (6a).

• ПОД НАЧАЛОМ чьим, (у) кого быть, работать, служить и т. п.; ПОД НАЧАЛО чье, кого, (к) кому <ПОД НАЧАЛ чей, кого, (к) кому obs> попасть, поступить, отдать кого и т.п.

[PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or collect) or adv]

=====

⇒ (to be, work, serve, fall, be put etc) under s.o.'s supervision:

- under s.o.'s authority (control, direction);

- [in limited contexts](work < serve>) under s.o.;

- (serve) under s.o.'s command;

- (be) under s.o.'s orders.

     ♦ "Слышно, земский суд к нам едет отдать нас под начал Кирилу Петровичу Троекурову..." (Пушкин 1). "We hear that the district court is going to put us under the authority of Kirila Petrovich Troyekurov..." (1a).

     ♦ Он часто хвастал: "Вот я буду инспектором. Вы тут киснуть будете, а у меня под началом два уезда будут. А то и три. Ого-го!" (Сологуб 1). "Yes," he often boasted, "I shall be an inspector You'll be wasting away here, while I'll have two districts under my authority. And then perhaps three Ho, ho, hof" (1a).

     ♦ "...Я стал обидчивым, работая под твоим началом" (Семенов 1). "I've grown sensitive working under your direction" (1a).

     ♦ Неужто не слыхали? Шестопалов. Квартирные вопросы решает. Я под его началом тринадцать лет прослужил (Терц 5). Never heard of him?...Shestopalov. Fellow who arbitrates housing problems. I worked under him for thirteen years (5a).

     ♦ Коптелов шепнул Леве, что служил под началом Дмитрия Ивановича во время войны... (Битов 2). Koptelov whispered to Lyova that he had served under Dmitri Ivanovich's command during the war... (2a).

     ♦ [Дикой:] Что я, под началом, что ль, у кого? (Островский 6). [D.:] What, am I under somebody's orders, maybe? (6a).

• ПОД НАЧАЛОМ чьим, (у) кого быть, работать, служить и т. п.; ПОД НАЧАЛО чье, кого, (к) кому < ПОД НАЧАЛ чей, кого, (к) кому obs> попасть, поступить, отдать кого и т.п.

[PrepP; these forms only; subj-compl with copula (subj: human or collect) or adv]

=====

⇒ (to be, work, serve, fall, be put etc) under s.o.'s supervision:

- under s.o.'s authority (control, direction);

- [in limited contexts](work < serve>) under s.o.;

- (serve) under s.o.'s command;

- (be) under s.o.'s orders.

     ♦ "Слышно, земский суд к нам едет отдать нас под начал Кирилу Петровичу Троекурову..." (Пушкин 1). "We hear that the district court is going to put us under the authority of Kirila Petrovich Troyekurov..." (1a).

     ♦ Он часто хвастал: "Вот я буду инспектором. Вы тут киснуть будете, а у меня под началом два уезда будут. А то и три. Ого-го!" (Сологуб 1). "Yes," he often boasted, "I shall be an inspector You'll be wasting away here, while I'll have two districts under my authority. And then perhaps three Ho, ho, hof" (1a).

     ♦ "...Я стал обидчивым, работая под твоим началом" (Семенов 1). "I've grown sensitive working under your direction" (1a).

     ♦ Неужто не слыхали? Шестопалов. Квартирные вопросы решает. Я под его началом тринадцать лет прослужил (Терц 5). Never heard of him?...Shestopalov. Fellow who arbitrates housing problems. I worked under him for thirteen years (5a).

     ♦ Коптелов шепнул Леве, что служил под началом Дмитрия Ивановича во время войны... (Битов 2). Koptelov whispered to Lyova that he had served under Dmitri Ivanovich's command during the war... (2a).

     ♦ [Дикой:] Что я, под началом, что ль, у кого? (Островский 6). [D.:] What, am I under somebody's orders, maybe? (6a).

1) inizio (m.)

2) pl. начала rudimenti

3) pl. начала metodi, modi

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

- начало жатвы

- начало косьбы

- начало сева

- мужское начало

* * *

1) пачатак, -тку муж.

2) (первоисточник, основа) аснова, -вы жен.

пачатак, -тку муж.

(причина) прычына, -ны жен.

3)

начала мн. (первые сведения, знания) — пачаткі, -каў

(элементы) элементы, - таў

(основные положения) асновы, - ноў

(принципы) прынцыпы, - паў

4)

начала мн. (способы, методы осуществления чего-либо) — асновы, род. асноў